"Слово: Terra Incognita"
Що ж. Ми звикли вважати, що геть усе можемо проаналізувати і знайти "правильну" відповідь на будь-яке питання. Мовляв, це лишень справа майстерності, фаховості та наявності часу, а також пошуку оптимальних підходів щодо розв'язання тієї чи іншої проблеми.
Ми звикли вважати, що філологія та філософія, наука здатні відповісти так чи інакше на глибинні запити пізнавальної здатності.
Отож, від імені групи "Інститут прикладної теології" дозвольте оприлюднити парадокс із назвою "Слово: Terra Incognita".
Ми би хотіли ознайомити Вас зі своєрідністю постановки питання когнітивної здатності людини.
Не будемо велемовними, а відразу перейдемо до справи. Є одне, на перший погляд, просте питання, яке потребує відповіді...
Вид:
Примітивна семіотична структура
Походження:
Абстрагований синтез трасформації сенсів релятивної рефлексії із царини застосування механізмів логічної спекулятивної інтерпретації лінгви. Застосований вибірковий принцип імплементації герменевтичних контекстів у процесі субатомного розчеплення семантики елементарних лінгвочасток.
Функціональний гносеологічний принцип:
текст так само підтверджує, як і спростовує те, що думаєте.
«КРАПКУ», ЗДЕБІЛЬШОГО, СТАВЛЯТЬ НАПРИКІНЦІ РЕЧЕННЯ, ТОЖ ЇЇ НЕМАЄ, АДЖЕ ВИ ТАК ДУМАЄТЕ, ТОМУ ЦЕ ПОМИЛКА, ЧИ Я ПОМИЛЯЮСЯ?
Запрошуємо долучитися до справи дослідження зазначеного парадоксу гнозису та когнітивної здатності.